Педрада «Виховання дітей та учнівської молоді в умовах нових стандартів освіти»

Доповідь заступника директора з навчально - виховної роботи Палазюк Н.В. «Виховання дітей та учнівської молоді в умовах нових стандартів освіти»

В основі виховного процесу школи лежить система виховних відносин, що забезпечує взаємодію педагогів, батьків та учнів згідно з суспільно заданими цілями виховання – розквіт духовної сутності людини, яка має стати висококваліфікованим спеціалістом, займати чіткі національні, загальногосподарські позиції, бути активною у громадському житті, відповідальною за моральне становлення себе як особистості. Реалізуючи концепцію освіти, як процес розвитку творчої особистості, педагогічний колектив постійно веде пошук нових педагогічних технологій, що сприяють формуванню середовища, яке розвиває, навчає та виховує.

14 грудня 2016 р. розпорядженням Кабінету Міністрів України схвалено Концепцію реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти "Нова українська школа" на період до 2029 року.

Як зазначила ексМіністр освіти України Лілія Гриневич: «Нова українська школа — це школа для життя у XXI столітті. Ви бачите, як змінюються технології, як розвивається суспільство, зараз ми не можемо точно знати, з якими викликами зустрінуться діти, які зараз навчаються у школі. Тому ми хочемо перейти від школи, яка напихає дітей знаннями, які дуже швидко застарівають, до школи, яка вчить знання використовувати»  

Метою Концепції є забезпечення проведення докорінної та системної реформи загальної середньої освіти. Я зупинюсь на виховних напрямках:

• запровадження нового принципу педагогіки партнерства, що ґрунтується на співпраці учня, вчителя і батьків;
• удосконалення процесу виховання;
• створення сучасного освітнього середовища, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів, вчителів і батьків.

Згідно з реформою загальної середньої освіти випускник нової української школи — це:

• цілісна всебічно розвинена особистість, здатна до критичного мислення;
• патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами, здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини;
• інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, навчатися впродовж життя.

За експертними оцінками, найбільш успішними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі та володіють іншими уміннями.

Реформування змісту загальної середньої освіти передбачає розроблення принципово нових державних стандартів загальної середньої освіти, які повинні ґрунтуватися на компетентнісному та особистісно-орієнтованому підході до навчання, враховувати вікові особливості психофізичного розвитку учнів, передбачати здобуття ними умінь і навичок, необхідних для успішної самореалізації в професійній діяльності, особистому житті, громадській активності.

Зазначені стандарти повинні також ґрунтуватися на Рекомендаціях Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу “Про основні компетентності для навчання протягом усього життя”.

Ключовими компетентностями є спілкування державною і рідною в разі відмінності мовою, спілкування іноземними мовами, математична грамотність, компетентності в природничих науках і технологіях, інформаційно-цифрова компетентність, уміння навчатися впродовж життя, соціальні і громадянські компетентності, підприємливість та фінансова грамотність, загальнокультурна грамотність, екологічна грамотність і ведення здорового способу життя.

Нова школа буде співпрацювати з позашкільними закладами освіти, враховувати індивідуальні здібності дитини.

Батьки – партнери. Вчителі допомагатимуть батькам здобувати спеціальні знання про розвиток дитини.  

За основу концепції беруть педагогіку партнерства: співпраця між учителем, учнем і батьками, які мають стати рівноправними учасниками освітнього процесу.

Учитель зможе готувати власні авторські навчальні програми, обирати підручники, методи, стратегії, засоби навчання. Серед методів навчання застосовуватимуть: ігри, соціальні, дослідницькі проекти, експерименти, групові завдання.

Школи зможуть самостійно формувати освітні програми, складати навчальні плани і програми з навчальних предметів.

Нова школа працюватиме на засадах «педагогіки партнерства».  Основні принципи цього підходу:

• повага до особистості;
• доброзичливість і позитивне ставлення;
• довіра у відносинах та стосунках;
• діалог-взаємодія-взаємоповага;
• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв`язків);
• принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов`язань, обов`язковість виконання домовленостей)

В Концепції «Нової школи» зазначено, що для базової школи  актуальні наскрізні теми:

Перша тема — безпека і здоров'я людини. Це дуже важливо і без сумніву актуально, зокрема в нашій країні під час агресії та інформаційної гібридної війни, яка відбувається.

Друга тема — це громадянська активність. Ми розуміємо, що країну може змінювати саме активна громадянська позиція і формувати її в дітей — важливе завдання оновленої школи.

Третя — фінансова грамотність і підприємливість.

Четверта — охорона навколишнього середовища і сталий розвиток.

Виховний процес буде невід’ємною складовою усього освітнього процесу й орієнтуватиметься на загальнолюдські цінності. Виховання не буде винесено в окремі “заняття з моралі”. Формування характеру можливе лише через наскрізний досвід. Усе життя Нової школи буде організоване за моделлю поваги прав людини та демократії. Нова школа плекатиму українську ідентичність.

Тож, оновлення змісту освіти передбачає планування індивідуально-психологічних особливостей та інтересів школярів, забезпечення індивідуальної та особистісної реалізації потенціалу кожного учня, що є одним із основних принципів діяльності закладу. Адже, “схильність до змін, – як говорив французький теоретик Нікола Буало, – доля всього живого”.

Якщо ви звернетесь до своїх спогадів зі школи чи вузу, ви, ймовірно, можете згадати однокласників/одногрупників, котрі гарно вчилися, отримували п’ятірки та витрачали безліч часу на підготовку до занять, однак так і не стали успішними в соціальній сфері та не настільки успішно реалізувались у професійній. У чому ж проблема? – людина може бути розвинена інтелектуально, але соціально не адаптована та не розуміти емоційної складової поведінки інших. Тому, у розумінні інтелекту, як пізнавальної здатності людини, слід виокремлювати емоційний інтелект.

Світові компанії обираючи робітників проводять не лише тести на професійні вміння, а й на емоційний інтелект, такі люди працюють ефективніше.

Емоційний інтелект – EQ – це показник нашої здатності до спілкування, вміння усвідомлювати свої емоції та розуміти почуття інших людей.

Саме тому на початку педради Ви отримали листочки з емоціями. Важливо вміти визначати свої емоції і контролювати їх.

Деніель Гоулман людей з розвиненим емоційним інтелектом описував так:

• Вони добре розуміють власні емоції (самосвідомість).
• Вони добре керують власними емоціями (самоконтроль).
• Вони з емпатією ставляться до емоцій інших людей (соціальне розуміння).
• Вони добре справляються з емоціями інших людей (управління взаємовідносинами).

У сучасному світі посилюється тенденція неблагополуччя в емоційній сфері дітей теперішнього покоління в порівнянні з попереднім: вони більш подразливі, неслухняні, більш нервові та схильні впадати в паніку, більш імпульсивні та агресивні та почувають себе більш одинокими та пригніченими.

Щодо засобу виправити такої ситуацію, то його слід шукати в тих методах, котрі ми обираємо для підготовки молоді до дорослого життя. Допоки ми залишаємо емоційну освіту наших дітей напризволяще, кожен раз ми отримуємо все більш жахаючі результати. Одним з вирішень проблеми було би нове уявлення про можливості шкіл виховання цілісної особистості, зводячи в класній кімнаті розум та серце в єдине ціле. Яка буде успішною людиною в майбутньому.

Крім того що учні повинні досягти певного рівня успішності в математиці й мові, вони також мусять опанувати необхідні для життя соціальні й емоційні навички.

Ініціативу соціального й емоційного навчання (скорочено SEL) активно підхопили в усьому світі. Як це робиться в більшості країн світу: за перші роки навчання в школі учні повинні навчатися розпізнавати і точно ідентифікувати свої емоції, усвідомлюючи, до яких дій вони їх спонукають. У старших класах початкової школи уроки емпатії повинні навчити дітей розпізнавати невербальні знаки того, як хтось себе почуває; у молодших класах середньої школи діти повинні навчатися аналізувати те, що викликає в них стрес або мотивує показати себе з найкращого боку. У старшій школі програма SEL передбачає опанування вміння слухати і вести розмову таким чином, щоб розв’язувати непорозуміння, замість того щоб його загострити, а також вести переговори та досягати прийнятих для обох сторін рішень. А також навички емпатії та соціальної активності.

І ці теми не є окремим предметом, вони інтегруються в структуру шкільних дисциплін. Уроки емоційної грамотності можна без проблем поєднувати в різних шкільних предметах. Під час проектних робіт, групової роботи, тренінгових занять, форумів, квестів, ігрових методик та інших сучасних форм робіт. Крім того щодня учні спостерігають за вчителями, за нашими особистими якостями. Адже те, як вчитель співпрацює з класом, саме по собі є прикладом, фактично уроком емоційної компетентності – або ж її відсутності. Кожного разу, коли вчитель спілкується з одним учнем, решта отримують урок.

Недостатньо читати дітям лекції про важливість цінностей, вони повинні застосувати їх на практиці. Для успішного виховання вищезазначених навичок необхідно виходи і за межі класу, впроваджувати виховання емоційного інтелекту на ігрових майданчиках, в коридорах, їдальні, там де концентрація емоційних вибухів найбільша. А це проблема нашого з вами чергування. І це повинні робити ми всі однією командою. Тоді це є комфортна школа для всіх. Важливим завданням є також досягнути співпраці з батьками для досягнення спільної мети.

У деяких школах США є такий предмет «Наука про себе», у 5 класі діти починають день з того, що називають число свого настрою та за бажанням розповідають, чому вона саме таке. Важливо навчити дітей розпізнавати свої емоції, запитати в них, що вони відчували в конфліктній ситуації, чому вони вчинили саме так. В школах також є скриньки емоції та довіри. Учні пишуть листи, обговорюють їх та допомагають один одному впоратися з проблемами та конфліктами. Другий акцент ставиться на формування в дітей почуття відповідальності за свої рішення та вчинки і звички доводити справи до кінця, відповідно до взятих на себе зобов’язань, що доволі легко  зробити під час реалізації проектних робіт. Перебуваючи в одній із шкіл Деніел Гоулман зафіксував такий випадок: «Учитель, який помітив, що троє першокласників штовхаються, щоб опинитися першими в черзі до їдальні, запропонував кожному з них угадати число, пропустивши переможців уперед. Це стало яскравим наочним уроком того, що існують чесні та справедливі способи залагоджувати дрібні суперечки. Такий метод дисциплінувати учнів несе позитивніше повідомлення, ніж загальновживане та владне «Припиніть негайно!».

У деяких країнах SEL розширило свої межі: до нього долучилися програми виховання характеру, профілактики насильства та цькування в школах, профілактики наркоманії та дотримання шкільної дисципліни. Метою цих програм є не тільки усунення зазначених проблем, але й поліпшення шкільної атмосфери, що, у свою чергу, має вплив на навчальну успішність школярів.

Допомагаючи дітям підняти рівень їхньої самосвідомості, підкріплюючи їхню впевненість у собі, навчаючи їх керувати своїми емоціями й імпульсивними діями, навчаючи їх емпатії, отримуємо не тільки поліпшення поведінки, але й рівня навчальної успішності.

І ще раз Чому це настільки важливо!

Люди з високим рівнем емоційного інтелекту, як правило, відчувають здоровий емоційний баланс таких почуттів:

● Мотивація;

● Дружба;

● Зосередження уваги;

● Самоконтроль;

● Задоволеність собою;

● Зосередженість;

● Душевний спокій;

● Свобода;

● Зв'язок з оточуючими;

● Задоволення;

● Автономність;

● Задоволеність;

● Вдячність тощо.

Водночас, люди з низьким рівнем емоційного інтелекту часто відчувають:

•  Самотність;
•  Фрустрацію;
•  Почуття провини;
•  Спустошеність;
• Депресивність;
•  Неврівноваженість;
• Зобов’язаність;
•  Залежність;
•  Злість;
•  Почуття жертви;
•  Образу;
• Незадоволеність;

•  Відчуття неуспіху.