17 листопада 1890 р. в приміщенні церковно – приходської школи було відкрито недільну жіночу школу і народні церковні читання. Кількість прихожан на той час становила 700 чоловіків і 721 жінка. В зв’язку з тим, що бажаючих навчатися грамоти виявилось багато – 137 чоловік, а шкільне приміщення було тісним, до школи було зараховано 75 дівчат зовсім не грамотних, яким виповнилось 15 років. Юнаки в своїй більшості виявились грамотними, так як вони раніше відвідували церковно – приходську школу. Кожного недільного , або святкового дня в класній кімнатці церковно – приходської школи проводилось по чотиригодинних уроки :по закону Божому, читанню і письму, рахуванню і церковному співу. Заняття в школі проводились з 12год. до 16 год., а народні церковні читання - з 17год. до 20год.30 хв.

Відкриття народних читань передбачало повідомлення , в більшості своїй неграмотним селянам, необхідних в їх житті і побуті знань та послаблення поширення людських вад, поширених в тодішньому суспільстві (пияцтво, розпуста…) . Для них проводились читання закону Божого , життя святих, статті та повідомлення морально – виховного характеру та з вітчизняної історії Росії, статті по сільському господарству та бджільництву, про тверезість. Крім матеріалів із книг в читаннях використовувались статті із журналів «Сільський вісник» та «Бесіда». Для активізації уваги слухачів застосовували народний та хоровий спів, рольові читання учнями байок в особах та демонструвалися світлові картинки , на перегляд яких любили приходити малі діти.

На церковні читання приходило до 200 відвідувачів. У недільній школі та церковних читаннях було залучено чотири особи: священник, псалтирщик, учитель Михайло Савіцький та помічник учителя Сава Галунко.

В 1910р. церковно – приходська школа працювала як однорічна, де викладав один учитель.

В 1923р. в селі було відкрито трудову школу. В чотирьох групах навчалося 80 дітей шкільного віку.. Для школи було відведено 5 десятин землі для трудового виховання та самозабезпечення. Частина урожаю йшла на оплату праці учителів, частина здавалась на поставку, а за виручені кошти купувалися книги та шкільне обладнання. Солома використовувалась для опалення школи. В зв’язку із тим, що урожаї були із земель невеликі до участі в матеріальному забезпеченні школи залучалися жителі села. Від них бралися добровільні внески на утримання школи. В школі працювали два учителі – Білик Михайло Михайлович (34 роки, селянин, освіта – середня, стаж роботи – 7 років) та Пастух Петро Михайлович (34 роки, освіта – середня, стаж роботи – 6 років). В 1924р.у чотирьох групах навчалося вже 120 дітей шкільного віку.

В травні 1929р. було прийнято Постанову ЦК ВКП(б) «Про роботу по ліквідації неграмотності», а в 1930р.- декрет про введення загального початкового навчання в країні та семирічного навчання в містах. На виконання Постанови ВЦКВ і РНК РСФСР в січні 1930р. при районних і сільських виконавчих комітетах Рад та органах народної освіти створювались місцеві комісії лікбезу, які проводили роботу з ліквідації неграмотності на селі.

В 1930р. у селі Великі Крушлинці , в попівському будинку , було відкрито клуб та хату – читальню.(На даний час в цій будівлі працює шкільна їдальня ) Місцева бібліотека мала на той час 190 книг. Згодом , враховуючи те що кількість дітей, які не навчалися була досить великою в двох попівських будинках було обладнано по дві класних кімнати, в яких проводились заняття. Дітей було багато , тому навчання проводилось в дві зміни. (За матеріалами Вінницького обласного архіву)

У період Великої Вітчизняної війни, коли село було окуповане німцями, навчання в школі не припинялось. Проте кожного дня до школи приходив місцевий батюшка , діти ставали на коліна, били поклони і читали молитву. Далі заняття проводились за планом. В школі на той час працювало п’ять учителів і директор. До війни в школі не вивчалась іноземна мова, а лише російська, а під час окупації німці вимагали щоб діти вивчали німецьку мову. І тоді до школи прислали вчителя німецької мови. В приміщеннях, де знаходились класні кімнати взимку палили соломою, щоб хоч трохи зігріти дітей, які прийшли на навчання. Та більшість дітей через те, що не було в що взутись та одягнутись пропускали заняття. Навесні, коли потепліло, директор школи ходив до дітей , які повинні відвідувати школу і просив їх та їхніх батьків щоб вони здали перевідні іспити для того щоб випустити їх зі школи. Після закінчення четвертого класу хто мав можливість то ішли далі навчатись до школи в сусіднє село Козинці, яке знаходиться за 4 кілометри від нашого села.(зі слів місцевої жительки Онопенко Лідії Гаврилівни 1930 р. народження)

У післявоєнний час 1948 - 1949р.р. в старих попівських будинках навчались близько 190 учнів. Наповненість класів була до 40 учнів. Дітям викладались предмети : українська мова та література – Коваленко В.М., російська мова – Смірнова Зінаїда Феодосіївна, арифметика , природознавство та географія – Ларіонова І. Ф., історія – Вокалюк А.І., фізика – Онетко М.В., фізкультура – Онопенко А.І.

Кількість учнів була дуже велика, в одному класі навчалися діти різних вікових категорій, різниця в роках була до 3-х років. (із класних журналів1948-1949н.р.)

У 1952-1953н.р. у село були направлені молоді спеціалісти, після закінчення Немірівського педагогічного училища (учителі початкових класів) Жученко Наталя Олександрівна , Дейнега Паша Михайлівна, Мордан Ольга Федорівна та Андрійченко Ліна Прокопівна. Молоді спеціалісти були розселені на квартири, а згодом одружилися в селі і залишились працювати в школі до пенсійного віку. На той час школа була семирічною.

Дітям молодших класів викладались предмети :читання, писання, каліграфія, арифметика, малювання, співи. Крім учителів молодших класів у школі викладали українську мову та літературу – Навроцька Фросина Йосипівна, російську мову та літературу – Людньов Г.П., алгебру – Рябоконь Наталя Яківна, історію – Вокалюк А.І., природознавство , географію – Закорецька О.М. Наповненість класів становила 28-35 учнів. (із класних журналів шкільного архіву)

У 1956-1957 р.р. розпочато будівництво нового шкільного приміщення, в якому діти навчаються і сьогодні. Школу будували всією громадою.

Оскільки жителі села майже усі були працівниками колгоспу «Нове життя» , то за два роки школу було збудовано і у вересні 1958року учні пішли до нового шкільного приміщення в якому було 8 великих, просторих класних кімнати, учительська ,бібліотека, широкий коридор та вестибюль.

Директором школи було призначено Савенко Семена Несторовича (1958 – 1960р.р.). педагогічний колектив складався з 14 учителів.

Згідно наказу №1 від 25.08.60р. по Великокрушлинецькій восьмирічній школі , для забезпечення навчально – виховного процесу в школі було проведено слідуючий розподіл годин та класів на 1960-1961н.р.

А)1.Возниця Дмитро Дем’янович - історія 5-8кл по 2 год, географія 8кл.-2год. , всього- 10год.

2.Юрченко Петро Антонович- фізика 6-8кл по 2 год, алгебра 6,8кл по 2/3год. , всього – 12/11год.

3.Возниця Ганна Йосипівна – укр..мова 5,6кл. – 5/6год., нім.мова -5,6кл -4/4год., географія 5кл.-2год., всього -19/20год.

4.Рябоконь Наталя Яківна – арифметика 5кл-6год, 6кл. -2год, алгебра 7кл-3год, геометрія 6кл-2год., 7кл-7год.,8кл -2/3год., хімія 7, 8кл-2год., всього -22/23год.

5.Сорока Валентина Миколаївна –укр.мова 7кл.,8кл -4/5год, географія-7кл.-2год., малювання 5,6кл по 1год., домоводство 5,6,7кл – 1 год.

6.Сорока Олексій Мифодійович –нім.мова -7,8кл -3год., креслення 7,8 кл.-1 год., праця – 5,6,7кл.-3год., 8кл.-2год., всього -19год.

7.Рябоконь Григорій Калинович – фізвиховання 5,6,7,8кл. -2год., співи-5,6,7,8кл.-1год.

8.Сенкевич Олексій Власович – рос.мова 5кл.-5/6год., 7кл.-4год., 8кл.-4/5год.,географія 6кл-2год., всього -15год.

9.Зеленська Марія Дмитрівна – природознавство 5,6,7,8кл -2 год., рос.мова 6кл -5год., ділянки 5,6,7кл.-1год.

Б)Класними керівниками призначено :

1кл.-Жученко Наталю Олександрівну;

2кл. – Андрійченко Ліну Прокопівну;

3кл.- Дейнегу Пашу Михайлівну;

4кл.- Мордан Ольгу Федорівну.

В)Класними вихователями призначено:

5кл.-Сенкевича Олексія Власовича;

6кл.- Сороку Олексія Мифодійовича;

7кл.- Рябоконь Наталю Яківну;

8кл.-Сороку Валентину Миколаївну.

Згідно наказу №2 від 29.08.1960р. по Великокрушлинецькій восьмирічній школі

До 1 класу було зараховано 28 дітей шкільного віку ,1953 року народження.

Затверджено нештатним піонервожатим Сороку Олексія Мифодійовича.

Призначено відповідальною за кролеферму, яка на той час була при школі, Зеленську Марію Дмитрівну.

Відповідно до наказу №3 від 01.09.60р., по Великокрушлинецькій восьмирічній школі за розпорядженням Міністерства Освіти «Про організацію навчання серед працюючої молоді» , при денній школі було організовано навчання у двох вечірніх класах 8-му та 9-му класах. До 8-го класу було зараховано 20 учнів, до 9-го -17 учнів. Згідно цього наказу було здійснено розподіл годин, та призначено класних керівників з працюючих учителів.(Книга наказів Великокрушлинецької восьмирічної школи 1960 – 1965р.р., шкільний архів)

Згодом було збудовано приміщення в якому обладнано дві великі майстерні (по дереву і металу), ленінську кімнату, спортивну кімнату та біологічний кабінет.

У 1960-1961р.р. відкрито ще один клас, школа стала восьмирічною. На той час педагогічний колектив складався з молодих освічених педагогів, які мали вищу та середню спеціальну освіту. Усі учителі , яких було направлено на роботу до нашого села стали корінними Великокрушлинчанами, де прожили усе своє трудове життя.

З 70-х по 90-і роки педагогічний колектив залишався майже незмінним.

Учителями початкових класів продовжували працювати : Жученко Н.О., Андрійченко Л.П., Дейнера П.М., Мордан О.Ф., українську мову та літературу викладала Сорока Валентина Миколаївна, російську мову та літературу – Кучеренко Марія Дмитрівна, алгебру і геометрію – Юрченко Петро Антонович, історію і географію Мисліцька Галина Марківна, німецьку мову та малювання Сорока Олексій Мифодійович, співи – Рябоконь Григорій Каленович, працю – Пастух Олександр Кіндратович, старша піонервожата – Галунко Миланія Іванівна.

Список директорів Великокрушлинецької школи з 1968 по 2018.н.р.

1.Савенко Семен Нестерович

2.Возниця Дмитро Дем’янович

3.Мисліцький Іван Павлович

4.Кривенко Іван Павлович

5.Кутик Володимир Степанович

6.Рисинець Валерій Павлович

7.Громова Світлана Володимирівна

У 90-х роках педагогічний колектив знову потроху змінився у зв’язку з виходом на заслужений відпочинок педагогів, які пропрацювали в школі по 35-40 років. Приємно відмітити, що і на сьогоднішній день школа забезпечена висококваліфікованими педагогічними працівниками, які є місцевими жителями і всі закінчили нашу Великокрушлинецьку школу. Загальна площа земельної ділянки школи складає 1000кв.м.

На цій території розташовані основне приміщення школи, майстерні, бібліотека, спортивна кімната, їдальня, підсобні приміщення. Значну частину території займає спортивний майданчик.

Навчальні класи та кабінети школи забезпечені обладнанням та меблями в обсязі, який дає можливість проводити навчальний процес на належному рівні.

Школа повністю забезпечена педагогічними кадрами, які мають спеціальну освіту і володіють державною мовою. Розподіл тижневого навантаження , призначення класних керівників здійснюється раціонально з урахуванням фахової освіти та педагогічного досвіду працівників.

У 1994 році школа перейшла на дев’ятирічну форму навчання

У 2016році школа набула статусу КЗ «Великокрушлинецький навчально-виховний комплекс : загальноосвітня школа І-ІІступенів – Дошкільний навчальний заклад »

Приємно відмітити, що і на сьогоднішній день школа забезпечена висококваліфікованими педагогічними працівниками, які є місцевими жителями і всі закінчили нашу Великокрушлинецьку школу.

КЗ "Великокрушлинецька гімназія"

Наша школа